- орендодавець
- -вця, ч.Сторона договору оренди, що надає орендарю майно за плату у тимчасове володіння та користування або у тимчасове користування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
орендодавець
Смотреть что такое "орендодавець" в других словарях:
брутто-оренда — и, ж. Угода про оренду, за якою орендодавець оплачує усі поточні витрати по обслуговуванню своєї власності … Український тлумачний словник
наймодавець — вця, ч. 1) Сторона у договорі найму, яка надає майно у тимчасове користування за винагороду. 2) Те саме, що орендодавець … Український тлумачний словник
